Блискавка

Згадайте, як під час нічної грози блискавка на мить освітлює все довкола. Як же вона виникає? У земній атмосфері завжди присутні вільні електрони, тобто такі, що не пов’язані із певним атомом чи молекулою. Вони перебувають у постійному безладному русі. Аж ось на небі з’являються грозові хмари. Крапельки води, з яких складаються хмари, несуть у собі електричний заряд.  У грозових хмарах це заряд дуже великий. Різні частини хмари можуть нести різнойменні заряди, або ж хмари та поверхня землі  бувають заряджені протилежні. Такі заряджені області виконують роль електронів, між якими утворюється електричне поле. Під дією електричного поля електрони з великою швидкістю рухаються у бік ділянки з додатним зарядом. Під час зіткнення електронів з молекулами повітря електронів відбувається  так звана ударна іонізація. Кількість іонів та вільних електронів у вузькому повітряному каналі лавиноподібно наростає. Електричний струм у каналі блискавки такий великий, що молекули газів переходять у збуджений стан, температура сягає  10000^оС. Повертаючись до основного стану, молекули випромінюють світло, а ми бачимо блискавку.

Як правило, розряд блискавка триває  1 секунду, інколи трохи довше. Після розряду напруга спадає і струм припиняється. Потрібен деякий час для підвищення напруги та виникнення умов для нового розряду. Такий тип газового розряду називають іскровим. Іскровий розряд можна отримати між двома близькими провідниками зі струму, коли напруга між ними досягає деякого критичного значення. Іскровий розряд споживає багато енергії, а світло випромінюється протягом короткого часу. Тому іскровий розряд не використовують для освітлення. Натомість, за допомогою іскрового розряду запалюють палевну суміж у двигунах внутрішнього згоряння.